щеміти —
ЩЕМІ́ТИ, ми́ть; мн. щемля́ть; недок. 1. Боліти, нити (про частини, органи тіла). Все тіло в Миколи боліло й щеміло (І. Нечуй-Левицький); – Ох, матінко, як же й плечі щемлять... така важка торбина (А.
Словник української мови у 20 томах
щеміти —
щемі́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
щеміти —
-мить; мн. щемлять; недок. 1》 Боліти, нити (про частини, органи тіла). || безос. 2》 перен. Відчувати тупий біль від неспокою, тривоги, хвилювання тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
щеміти —
душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) у кого, чия і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу. А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість.
Фразеологічний словник української мови
щеміти —
I. БОЛІ́ТИ (про тіло або якусь його частину — давати відчуття фізичного болю); ЩЕМІ́ТИ, СКЕМІ́ТИ розм. рідше (про відчуття гострого болю в якій-небудь частині тіла). Тільки в аулі Рахім відчув, як сильно вдарився він боком і як болить у нього нога (З.
Словник синонімів української мови
щеміти —
ЩЕМІ́ТИ, ми́ть; мн. щемля́ть; недок. 1. Боліти, нити (про частини, органи тіла). Все тіло в Миколи боліло й щеміло (Н.-Лев., II, 1956, 186); — Ох, матінко, як же й плечі щемлять… така важка торбина (Тесл.
Словник української мови в 11 томах