Словник української мови Грінченка

щеплення

Щеплення, -ня

с. Прививка.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. щеплення — Прищеплення, (віспи) мед. вакцинація.  Словник синонімів Караванського
  2. щеплення — ЩЕ́ПЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. щепи́ти. Коли літак приземлився, увійшла службовка санітарного відділу й перевірила наші посвідки про щеплення віспи (Л. Дмитерко); Щеплення дерев (з наук. літ.). (1) Пасте́рівські ще́плення – щеплення проти сказу.  Словник української мови у 20 томах
  3. щеплення — ще́плення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  4. щеплення — -я, с. Дія за знач. щепити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. щеплення — Ще́плення і звич. щепі́ння, -ння  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. щеплення — ЩЕ́ПЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. щепи́ти. Коли літак приземлився, увійшла службовка санітарного відділу й перевірила наші посвідки про щеплення віспи (Дмит., Там, де сяє..  Словник української мови в 11 томах