щеплення
ЩЕ́ПЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. щепи́ти.
Коли літак приземлився, увійшла службовка санітарного відділу й перевірила наші посвідки про щеплення віспи (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 44);
Колгоспний садовод почав навчати хлопчиків і дівчаток, як робити щеплення дерев, як краще формувати крону (Хлібороб Укр., 1, 1964, 35).
Пасте́рівські ще́плення див. пасте́рівський.
Словник української мови (СУМ-11)