щеплювання
ЩЕ́ПЛЮВАННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. ще́плювати.
Лісник знайомий єсть у мене. Він До щеплювання має хіть велику, Отож хвилюється не без причин, Узрівши яблуньку чи грушку дику (Рильський, III, 1961, 204).
Словник української мови (СУМ-11)