1. Словник української мови в 11 томах

щеплювання

ЩЕ́ПЛЮВАННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. ще́плювати.

Лісник знайомий єсть у мене. Він До щеплювання має хіть велику, Отож хвилюється не без причин, Узрівши яблуньку чи грушку дику (Рильський, III, 1961, 204).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щеплювання — ЩЕ́ПЛЮВАННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. ще́плювати. Лісник знайомий єсть у мене. Він До щеплювання має хіть велику, Отож хвилюється не без причин, Узрівши яблуньку чи грушку дику (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  2. щеплювання — ще́плювання іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. щеплювання — -я, с., рідко. Дія за знач. щеплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови