1. Словник української мови у 20 томах

щеплювання

ЩЕ́ПЛЮВАННЯ, я, с., рідко.

Дія за знач. ще́плювати.

Лісник знайомий єсть у мене. Він До щеплювання має хіть велику, Отож хвилюється не без причин, Узрівши яблуньку чи грушку дику (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щеплювання — ще́плювання іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. щеплювання — -я, с., рідко. Дія за знач. щеплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. щеплювання — ЩЕ́ПЛЮВАННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. ще́плювати. Лісник знайомий єсть у мене. Він До щеплювання має хіть велику, Отож хвилюється не без причин, Узрівши яблуньку чи грушку дику (Рильський, III, 1961, 204). Словник української мови в 11 томах