щеплювання

ЩЕ́ПЛЮВАННЯ, я, с., рідко.

Дія за знач. ще́плювати.

Лісник знайомий єсть у мене. Він До щеплювання має хіть велику, Отож хвилюється не без причин, Узрівши яблуньку чи грушку дику (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. щеплювання — ще́плювання іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. щеплювання — -я, с., рідко. Дія за знач. щеплювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. щеплювання — ЩЕ́ПЛЮВАННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. ще́плювати. Лісник знайомий єсть у мене. Він До щеплювання має хіть велику, Отож хвилюється не без причин, Узрівши яблуньку чи грушку дику (Рильський, III, 1961, 204).  Словник української мови в 11 томах