Орфографічний словник української мови

щеплювання

ще́плювання

іменник середнього роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. щеплювання — ЩЕ́ПЛЮВАННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. ще́плювати. Лісник знайомий єсть у мене. Він До щеплювання має хіть велику, Отож хвилюється не без причин, Узрівши яблуньку чи грушку дику (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
  2. щеплювання — -я, с., рідко. Дія за знач. щеплювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. щеплювання — ЩЕ́ПЛЮВАННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. ще́плювати. Лісник знайомий єсть у мене. Він До щеплювання має хіть велику, Отож хвилюється не без причин, Узрівши яблуньку чи грушку дику (Рильський, III, 1961, 204).  Словник української мови в 11 томах