щеплений

ЩЕ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до щепи́ти;

// у знач. прикм. Вирощений за допомогою щеплення.

Узбіччям горба вилася серпантиною алея аж до самого потічка, обсаджена обабіч кущами дорідної щепленої порічки (Вільде, III, 1968, 7).

Значення в інших словниках

1. щеплений — ЩЕ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до щепи́ти; // у знач. прикм. Вирощений за допомогою щеплення. Узбіччям горба вилася серпантиною алея аж до самого потічка, обсаджена обабіч кущами дорідної щепленої порічки (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
2. щеплений — ще́плений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. щеплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до щепити. || у знач. прикм. Вирощений за допомогою щеплення.  Великий тлумачний словник сучасної мови