щепка
ЩЕ́ПКА, и, ж. Молода щепа (у 1 знач.).
Огород був скопаний, засаджений яриною, з-між [з-поміж] якої тут і там виростали гарні щепки яблунь та груш (Фр., IV, 1950, 282).
Словник української мови (СУМ-11)ЩЕ́ПКА, и, ж. Молода щепа (у 1 знач.).
Огород був скопаний, засаджений яриною, з-між [з-поміж] якої тут і там виростали гарні щепки яблунь та груш (Фр., IV, 1950, 282).
Словник української мови (СУМ-11)