1. Словник української мови в 11 томах

щепка

ЩЕ́ПКА, и, ж. Молода щепа (у 1 знач.).

Огород був скопаний, засаджений яриною, з-між [з-поміж] якої тут і там виростали гарні щепки яблунь та груш (Фр., IV, 1950, 282).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щепка — ЩЕ́ПКА, и, ж. Молода щепа (у 1 знач.). Огород був скопаний, засаджений яриною, з-між [з-поміж] якої тут і там виростали гарні щепки яблунь та груш (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  2. щепка — ще́пка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. щепка — -и, ж. Молода щепа (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови