щеплений
ЩЕ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до щепи́ти;
// у знач. прикм. Вирощений за допомогою щеплення.
Узбіччям горба вилася серпантиною алея аж до самого потічка, обсаджена обабіч кущами дорідної щепленої порічки (Вільде, III, 1968, 7).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щеплений — ЩЕ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до щепи́ти; // у знач. прикм. Вирощений за допомогою щеплення. Узбіччям горба вилася серпантиною алея аж до самого потічка, обсаджена обабіч кущами дорідної щепленої порічки (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
- щеплений — ще́плений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- щеплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до щепити. || у знач. прикм. Вирощений за допомогою щеплення. Великий тлумачний словник сучасної мови