1. Словник української мови у 20 томах

щеплений

ЩЕ́ПЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до щепи́ти;

// у знач. прикм. Вирощений за допомогою щеплення.

Узбіччям горба вилася серпантиною алея аж до самого потічка, обсаджена обабіч кущами дорідної щепленої порічки (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щеплений — ще́плений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. щеплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до щепити. || у знач. прикм. Вирощений за допомогою щеплення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. щеплений — ЩЕ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до щепи́ти; // у знач. прикм. Вирощений за допомогою щеплення. Узбіччям горба вилася серпантиною алея аж до самого потічка, обсаджена обабіч кущами дорідної щепленої порічки (Вільде, III, 1968, 7). Словник української мови в 11 томах