Словник української мови Грінченка

щербець

Щербе́ць, -цю

м. раст. Thumus serpyllum. Вх. Пч. І. 13.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. Щербець — З 1320 коронаційний меч пол. королів; за легендою — меч Болеслава I Хороброго; 1795 забраний Пруссією; 1928 повернувся на Вавель; 1940 депонований у Канаді, з 1958 — у Польщі на Вавелі.  Універсальний словник-енциклопедія