щербець
Щербе́ць, -цю
м. раст. Thumus serpyllum. Вх. Пч. І. 13.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Щербець — З 1320 коронаційний меч пол. королів; за легендою — меч Болеслава I Хороброго; 1795 забраний Пруссією; 1928 повернувся на Вавель; 1940 депонований у Канаді, з 1958 — у Польщі на Вавелі. Універсальний словник-енциклопедія