щербатенький
Щербатий, -а, -е
1) Съ зазубриной, надколотый, вызубренный. Щербатого горшка ніколи не направиш. посл. Колись і моя копійка не щербата була. посл.
2) О человѣкѣ: у котораго выпалъ одинъ или нѣсколько зубовъ. Харьк.
3) Вообще съ изъяномъ, съ недостаткомъ, неудачный. щербата до́ля. Горькая судьбина.
4) О лунѣ: на ущербѣ. Щербатий місяць. Шевч. 342.
5) щербата правда. Не вполнѣ правда, скорѣе ложь, чѣмъ правда. ум. щербатенький. Правда, та щербатенька. Грин. І. 241.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щербатенький — див. щербатий Словник синонімів Вусика
- щербатенький — [шчеирбатеин'кией і шчеирбатен'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- щербатенький — ЩЕРБА́ТЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до щерба́тий. Сикліта .. налила в шклянку щербатеньку чарку горілки (Грицько Григоренко). Словник української мови у 20 томах
- щербатенький — щерба́те́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- щербатенький — -а, -е. Пестл. до щербатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- щербатенький — ЩЕРБА́ТЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до щерба́тий. Сикліта.. налила в шклянку щербатеньку чарку горілки (Григ., Вибр., 1959, 37). Словник української мови в 11 томах