1. Орфоепічний словник української мови

щербатенький

щерба́тенький

[шчеирбатеин'кией і шчеирбатен'кией]

м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щербатенький — див. щербатий Словник синонімів Вусика
  2. щербатенький — ЩЕРБА́ТЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до щерба́тий. Сикліта .. налила в шклянку щербатеньку чарку горілки (Грицько Григоренко). Словник української мови у 20 томах
  3. щербатенький — щерба́те́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  4. щербатенький — -а, -е. Пестл. до щербатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. щербатенький — ЩЕРБА́ТЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до щерба́тий. Сикліта.. налила в шклянку щербатеньку чарку горілки (Григ., Вибр., 1959, 37). Словник української мови в 11 томах
  6. щербатенький — Щербатий, -а, -е 1) Съ зазубриной, надколотый, вызубренный. Щербатого горшка ніколи не направиш. посл. Колись і моя копійка не щербата була. посл. 2) О человѣкѣ: у котораго выпалъ одинъ или нѣсколько зубовъ. Харьк. Словник української мови Грінченка