щикати —
ЩИ́КАТИ, аю, аєш, недок., діал. Гика́ти. Ленько і Сенько, щикаючи і дрожачи від студені, поплелися боком під ліс (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
щикати —
щи́кати дієслово недоконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
щикати —
щи́кати гикати (ср, ст): – А Зеньо де? Но був тут від хвилі. – Я видів його на кухні. Страшно щикав, то пішов води напитися (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
щикати —
-аю, -аєш, недок., діал. Гикати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
щикати —
ГИКА́ТИ (ІКА́ТИ) (видавати уривчасті звуки внаслідок мимовільних скорочень діафрагми), ЩИ́КАТИ діал.; КЕ́ВКАТИ розм. (видавати звуки, схожі на гикавку). — Док.: гикну́ти (ікну́ти), ке́вкнути. Вульф раптом зблід і почав нервово гикати (В.
Словник синонімів української мови
щикати —
ЩИ́КАТИ, аю, аєш, недок., діал. Гика́ти. Ленько і Сенько, щикаючи і дрожачи від студені, поплелися боком під ліс (Фр., VIII, 1952, 203).
Словник української мови в 11 томах