щільник —
ЩІЛЬНИ́К, а́, ч. Те саме, що стільни́к¹. Жінка кинулась до комори, принесла щільник липового меду, достала хліба й солі, накришила сала (І. Нечуй-Левицький); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
щільник —
щільни́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
щільник —
-а, ч. Те саме, що стільник I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
щільник —
Щільни́к, див. стільни́к
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
щільник —
ЩІЛЬНИ́К, а́, ч. Те саме, що стільни́к¹. Жінка кинулась до комори, принесла щільник липового меду, достала хліба й солі, накришила сала (Н.-Лев., І, 1956, 413); *Образно.
Словник української мови в 11 томах