щільник

ЩІЛЬНИ́К, а́, ч.

Те саме, що стільни́к¹.

Жінка кинулась до комори, принесла щільник липового меду, достала хліба й солі, накришила сала (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. По краях картоплі наливались, розцвітали соняшники, жовті пелюсточки обрамляють живі щільники, залиті молочком у сірих зернятках (І. Цюпа);

Стоять, а біля них збилася жаркою купою отара, збилася густо, в щільник (О. Гончар);

* У порівн. Палахкотіли сухі березові дрова у великій голландській печі, навколо якої, як щільники, ліпилися всі три кімнатки (Л. Первомайський);

* Образно. * У порівн. Люди, сперечаючись, тісним чорним щільником сунуть до розправи (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. щільник — щільни́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. щільник — -а, ч. Те саме, що стільник I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. щільник — Щільни́к, див. стільни́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. щільник — ЩІЛЬНИ́К, а́, ч. Те саме, що стільни́к¹. Жінка кинулась до комори, принесла щільник липового меду, достала хліба й солі, накришила сала (Н.-Лев., І, 1956, 413); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
5. щільник — Щільник, -ка м. = сцільник. Щільник меду. Рудан. І. 79.  Словник української мови Грінченка