юрок

Юро́к, юрка́

м.

1) Родъ трубочки, сдѣланной изъ ствола бузины или другого дерева: когда мотаютъ нитки, сквозь эту трубочку пропускаютъ нитку и держа за юрок, сматываютъ, — такимъ образомъ нитки не рѣжутъ руку. Константин. у. Чуб. VII. 409.

2) Родъ колышка, употребляемаго при вязаніи сноповъ. Йдуть на ниву хоць не рано — серпом голит, юрком в'яже. Грин. III. 639.

3) пт. Fringilla, montifringilla, вьюрокъ горный. Вх. Пч. II. 11.

Значення в інших словниках

1. юрок — див. палиця  Словник синонімів Вусика
2. юрок — ЮРО́К¹, юрка́, ч. Те саме, що в'юро́к. Прилітають до нас гостювати і червоногруді, в червоненьких шапочках чечітки та коричнево-золотисті юрки (О. Копиленко). ЮРО́К², юрка́, ч.  Словник української мови у 20 томах
3. юрок — юро́к 1 іменник чоловічого роду, істота в'юрок юро́к 2 іменник чоловічого роду цурка  Орфографічний словник української мови
4. юрок — I юрка, ч. Те саме, що в'юрок. II юрка, ч. 1》 Трубочка, зроблена зі стовбура бузини або іншого дерева, що використовується при змотуванні ниток у клубок. 2》 Те саме, що цурка 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. юрок — ЮРО́К (трубочка, зроблена зі стовбура бузини або іншого дерева, що використовується під час змотування ниток у клубок), Ю́РИК. Сюрчала міцна нитка в дерев'янім юрку (І. Цюпа); Сюркає в руках в Олексія дерев'яний юрик (І. Цюпа).  Словник синонімів української мови
6. юрок — ЮРО́К¹, юрка́, ч. Те саме, що в’юро́к. Прилітають до нас гостювати і червоногруді, в червоненьких шапочках чечітки та коричнево-золотисті юрки (Коп., Як вони.., 1961, 17). ЮРО́К², юрка́, ч.  Словник української мови в 11 томах