юрок
ЮРО́К¹, юрка́, ч.
Те саме, що в'юро́к.
Прилітають до нас гостювати і червоногруді, в червоненьких шапочках чечітки та коричнево-золотисті юрки (О. Копиленко).
ЮРО́К², юрка́, ч.
1. Трубочка, зроблена з стовбура бузини або іншого дерева, що використовується при змотуванні ниток у клубок.
Сюрчала міцна нитка в дерев'янім юрку (І. Цюпа).
2. Те саме, що цу́рка 2.
Нажате мною він оперізує перевеслом, виймає з-за пояса юрок, зв'язує сніп і ставить його гузирем на стерню (М. Стельмах);
– Люди добрі, водички привіз свіженької! – Жінки, повільно розгинаючись, кидали юрки, перевесла і йшли до бочки (М. Зарудний).
Словник української мови (СУМ-20)