юрок
ЮРО́К¹, юрка́, ч.
Те саме, що в'юро́к.
Прилітають до нас гостювати і червоногруді, в червоненьких шапочках чечітки та коричнево-золотисті юрки (О. Копиленко).
ЮРО́К², юрка́, ч.
1. Трубочка, зроблена з стовбура бузини або іншого дерева, що використовується при змотуванні ниток у клубок.
Сюрчала міцна нитка в дерев'янім юрку (І. Цюпа).
2. Те саме, що цу́рка 2.
Нажате мною він оперізує перевеслом, виймає з-за пояса юрок, зв'язує сніп і ставить його гузирем на стерню (М. Стельмах);
– Люди добрі, водички привіз свіженької! – Жінки, повільно розгинаючись, кидали юрки, перевесла і йшли до бочки (М. Зарудний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- юрок — див. палиця Словник синонімів Вусика
- юрок — юро́к 1 іменник чоловічого роду, істота в'юрок юро́к 2 іменник чоловічого роду цурка Орфографічний словник української мови
- юрок — I юрка, ч. Те саме, що в'юрок. II юрка, ч. 1》 Трубочка, зроблена зі стовбура бузини або іншого дерева, що використовується при змотуванні ниток у клубок. 2》 Те саме, що цурка 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- юрок — ЮРО́К (трубочка, зроблена зі стовбура бузини або іншого дерева, що використовується під час змотування ниток у клубок), Ю́РИК. Сюрчала міцна нитка в дерев'янім юрку (І. Цюпа); Сюркає в руках в Олексія дерев'яний юрик (І. Цюпа). Словник синонімів української мови
- юрок — ЮРО́К¹, юрка́, ч. Те саме, що в’юро́к. Прилітають до нас гостювати і червоногруді, в червоненьких шапочках чечітки та коричнево-золотисті юрки (Коп., Як вони.., 1961, 17). ЮРО́К², юрка́, ч. Словник української мови в 11 томах
- юрок — Юро́к, юрка́ м. 1) Родъ трубочки, сдѣланной изъ ствола бузины или другого дерева: когда мотаютъ нитки, сквозь эту трубочку пропускаютъ нитку и держа за юрок, сматываютъ, — такимъ образомъ нитки не рѣжутъ руку. Константин. у. Чуб. VII. 409. Словник української мови Грінченка