юрок

Значення в інших словниках

1. юрок — ЮРО́К¹, юрка́, ч. Те саме, що в'юро́к. Прилітають до нас гостювати і червоногруді, в червоненьких шапочках чечітки та коричнево-золотисті юрки (О. Копиленко). ЮРО́К², юрка́, ч. Словник української мови у 20 томах
2. юрок — юро́к 1 іменник чоловічого роду, істота в'юрок юро́к 2 іменник чоловічого роду цурка Орфографічний словник української мови
3. юрок — I юрка, ч. Те саме, що в'юрок. II юрка, ч. 1》 Трубочка, зроблена зі стовбура бузини або іншого дерева, що використовується при змотуванні ниток у клубок. 2》 Те саме, що цурка 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. юрок — ЮРО́К (трубочка, зроблена зі стовбура бузини або іншого дерева, що використовується під час змотування ниток у клубок), Ю́РИК. Сюрчала міцна нитка в дерев'янім юрку (І. Цюпа); Сюркає в руках в Олексія дерев'яний юрик (І. Цюпа). Словник синонімів української мови
5. юрок — ЮРО́К¹, юрка́, ч. Те саме, що в’юро́к. Прилітають до нас гостювати і червоногруді, в червоненьких шапочках чечітки та коричнево-золотисті юрки (Коп., Як вони.., 1961, 17). ЮРО́К², юрка́, ч. Словник української мови в 11 томах
6. юрок — Юро́к, юрка́ м. 1) Родъ трубочки, сдѣланной изъ ствола бузины или другого дерева: когда мотаютъ нитки, сквозь эту трубочку пропускаютъ нитку и держа за юрок, сматываютъ, — такимъ образомъ нитки не рѣжутъ руку. Константин. у. Чуб. VII. 409. Словник української мови Грінченка