палиця
Багамел (жарт. назва посоха), бендюг, бендюга і бендюга, бендюжина, бирнак (палиця з гачком, якою ловлять овець), бич, бичок, бияк, бук, бучок, герлига, говеза, дрин, дрюк, дрючага, дрючечок, дрючина, дрючище, дрючок, дубець, дубина, дубчак, дубчик, дубчичок, заколесник (кілок, яким утримують колесо у возі), заколісник (т.с.), истик, істик, кавеня (палиця для мішання соломи при горінні), карлюк, кий, кийок, кийочок, киржа (пастуша палиця), кирнак, киюра, кияка, киян, киянка, кияра, кій, кійок, кійочок, кіл, кілок, кілочок, клобук (церк.), клювака (сучкувата палиця), клюка, ключина, ключка, ковеза, ковезка, ковеня, ковизка, ковиска, ковінька, коза (дрюк для піддирання воза), колотушка (палиця для вибивання пилу), коляка, кондуряка, копистка, корбач (кийок), костар, костур, костурець, костуряка, коцюрга, лозина, лозинка, лозиняка, ломака, ломацюга, ломачище, ломачка, ломачок, ломіга, магула (палиця з потовщеним кінцем), магуля, малагавач (герлига), обрубок, огрібач (палиця, якою підгрібають жар), острокіл, пакіл, пакілець, пакільчик, палетиця, палига, палимон, паличка, палюга, палюжка, паняло (прут), панялочка, патер, патерик, патериця, патик, патика, патичка, патичок, пацикілок, підтич (палиця, на яку розвішують рибальську сіть), посох, посошок, прикіл, прикілок, прикол, приколень, прикорень, прикорінь (кілок, до якого прив'язують худобу), притика, притикач, притичина, притичка, прут, прутик, прутина, різка, різочка, рожен, тичина, тичка, утринок, цурпалок, цурупалок, хвойдина, хворостина, хворостинка, хлудина, хлудинка, ціпок, ціпуга, ціпун, ціпура, ціпух, цура, цурбалок, цурка, цурочка, цурпалок, цурпалка, цурупалок, цурупалочка, шкопирстка, шкопирта, шкопиртка, шкопирть, шпіцрутен, юрок (палиця для в'язання снопів)
Фразеологічні синоніми: барабанні палички; більярдний кий; гумовий кийок; гумовий дубець; диригентська паличка; палички-стукалочки; третя нога (жарт.); чарівна паличка
Значення в інших словниках
- палиця — (спеціально оброблена гілка, тонкий стовбур) кий, патик, дрючок, дрюк, (для опирання) ціпок, кийок, палка, (із загнутим кінцем) костур, ковінька, (пастухів) ґирлиґа, дім. бук, ломака, кияка. Словник синонімів Полюги
- палиця — па́лиця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- палиця — (без обробки) патик, дрючок, бук, ціпок, ломака, прутик, д. патика; (оброблена) ковінька, тростина, карлюка, ключка, клюка; (гумова) кийок; (чернеча) патериця; (чабанська) ґирлиґа; паличка, палюга, зб. паліччя; п! ЖЕРДИНА. Словник синонімів Караванського
- палиця — Елемент богослужбового одягу архиєрея та нагородженого ним ієрея, що являє собою чотирикутну хустку, яку підвішують до пояса за один кут і носять на стегні Словник церковно-обрядової термінології
- палиця — [палиец'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
- палиця — -і, ж. 1》 Відділена від дерева та очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки. || Такий предмет, пристосований або оброблений відповідним чином для опори під час ходьби. Великий тлумачний словник сучасної мови
- палиця — ПА́ЛИЦЯ, і, ж. 1. Відділена від дерева й очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки. Пастух, служебка з підпасками наступають, будівничий і робітники одбиваються; спершу борються голими руками, потім ідуть в діло палиці... Словник української мови у 20 томах
- палиця — па́лиця 1. палиця, кий (м, ср, ст) ♦ не пі́ду, бо впа́ла ми па́лиця: Не піду – в значіню не вступлюся з очий; говорив чоловік, котрого просили вийти, а він знарочно пустив палицю і тим вимовився; упадане палиці уважаєся за злий знак (Франко) 2. шк. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- палиця — без па́лиці (без бу́ка) і не підступа́й (заст. ані́ при́ступ) до кого і без додатка. Хто-небудь дуже гордовитий, пихатий, сердитий і т. ін. — А до Одарки так без палиці і не підступай.., нарядиться, напиндючиться, он яка пані!... Фразеологічний словник української мови
- палиця — ЖЕРДИ́НА (довгий, тонкий, без гілок відрізок дерева), КЛЮЧИ́НА, ЖЕРДЬ розм.; ВОРИ́НА (перев. для огорожі). Жердина була довга, ледве пробивався з нею (Віктор) поміж кущами й вільхами (М. Словник синонімів української мови
- палиця — Па́лиця, -ці, -цею; -лиці, -лиць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- палиця — ПА́ЛИЦЯ, і, ж. 1. Відділена від дерева й очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки. Пастух, служебка з підпасками наступають, будівничий і робітники одбиваються; спершу борються голими руками, потім ідуть в діло палиці... Словник української мови в 11 томах
- палиця — Палиця, -ці ж. Палица, палка. Шух. І. 129. Таке корячкувате (дерево), що й на палицю не вибереш. Рудч. Ск. II. 7. ум. палічка. Словник української мови Грінченка