яблуко
Я́блуко, -ка
с.
1) Яблоко. Сушаться на сонці грушки й яблука на тичках тоненьких. МВ. ІІ. 36.
2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 200. ум. я́блучко. Було личко, як яблучко, стало — як ожина. Мет. 253.
Словник української мови ГрінченкаЯ́блуко, -ка
с.
1) Яблоко. Сушаться на сонці грушки й яблука на тичках тоненьких. МВ. ІІ. 36.
2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 200. ум. я́блучко. Було личко, як яблучко, стало — як ожина. Мет. 253.
Словник української мови Грінченка