яблуко
я́блуко
-а, с.
1》 Плід яблуні (перев. кулястої форми).
Яблуко розбрату перен. — предмет суперечок, причина ворогування.
2》 Предмет або плід, що має кулясту форму.
У яблуках — з круглими плямами на шерсті (про масть коней).
3》 Уживається як складова частина деяких ботанічних назв.
Земляне яблуко — а) (діал.) гриб трюфель; б) (заст.) картопля.
Великий тлумачний словник сучасної української мови