Словник української мови Грінченка

ябчанка

Ябчанка, -ки

ж. Родъ кушанья изъ сваренныхъ яблокъ. Ябчанку варять з яблук, котрі уперед обирають. МУЕ. І. 101.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. ябчанка — ЯБЧА́НКА, и, ж., діал. Їжа із зварених яблук. Ябчанку варять з яблук, котрі уперед обирають (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  2. ябчанка — ябча́нка (япча́нка) кул. зупа з перетертих яблук (ср, ст): Шкода, що ви не їсте япчанку, я її роблю ну просто супер (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. ябчанка — -и, ж., кул., зах. Страва з варених яблук.  Великий тлумачний словник сучасної мови