ябчанка

ябча́нка

-и, ж., кул., зах.

Страва з варених яблук.

Значення в інших словниках

1. ябчанка — ЯБЧА́НКА, и, ж., діал. Їжа із зварених яблук. Ябчанку варять з яблук, котрі уперед обирають (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
2. ябчанка — ябча́нка (япча́нка) кул. зупа з перетертих яблук (ср, ст): Шкода, що ви не їсте япчанку, я її роблю ну просто супер (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. ябчанка — Ябчанка, -ки ж. Родъ кушанья изъ сваренныхъ яблокъ. Ябчанку варять з яблук, котрі уперед обирають. МУЕ. І. 101.  Словник української мови Грінченка