ядушливий

Ядушливий, -а, -е и ядушний, -а, -е

Страдающій удушьемъ. Н. Вол. у. Рк. Левиц. Подол. г.

Значення в інших словниках

1. ядушливий — ЯДУ́ШЛИВИЙ, а, е. 1. Який хворіє на ядуху. Ядушливий Семен “показував” жінці .. всю, скільки мав, свою силу (Леся Українка); Вона все частіше погукувала на нього грубим, зухвалим баском, що клекотів у ній, наче задуха в ядушливого курія (В.  Словник української мови у 20 томах
2. ядушливий — яду́шливий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. ядушливий — -а, -е. 1》 Який хворіє на ядуху. || Який буває у хворого на ядуху (про голос, кашель тощо). 2》 перен. Уїдливий, дошкульний (про слова, вислови і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ядушливий — АСТМАТИ́ЧНИЙ (характерний для астми; хворий на астму), ЯДУ́ШЛИВИЙ, УДУ́ШЛИВИЙ, ЯДУ́ШНИЙ розм., ДИХАВИ́ЧНИЙ зах. Він дихав шумним астматичним подихом (З. Тулуб); Ядушливий кашель; Дяк у них був старий і дихавичний (І. Франко).  Словник синонімів української мови
5. ядушливий — ЯДУ́ШЛИВИЙ, а, е. 1. Який хворіє на ядуху. Ядушливий Семен «показував» жінці.. всю, скільки мав, свою силу (Л. Укр., III, 1952, 637); Вона все частіше погукувала на нього грубим, зухвалим баском, що клекотів у ній...  Словник української мови в 11 томах