ясень

Я́сень, -ня

м. Ясень, Fraxinus excelsior L. ЗЮЗО. І. 123. Сичі в гаю перекликались та ясень раз-у-раз скрипів. Шевч. 26. ум. ясено́к. Гнеться, неначе молодий ясенок. Кв.

Значення в інших словниках

1. Ясень — Я́сень іменник чоловічого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. ясень — див. ясен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ясень — Я́СЕНЬ див. я́сен.  Словник української мови у 20 томах
4. ясень — Я́сен, я́сена; я́сени, -нів і я́сень, я́сеня, -нем; я́сені, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. ясень — Я́СЕНЬ див. я́сен.  Словник української мови в 11 томах