Яструбець —
Я́струбець іменник чоловічого роду населений пункт в Україні
Орфографічний словник української мови
яструбець —
[йаструбец'] -бц'а, ор. -бцем, м. (на) -бц'у/-бцев'і, мн. -бц'і, -бц'іў
Орфоепічний словник української мови
яструбець —
ЯСТРУБЕ́ЦЬ, бця́, ч. Зменш.-пестл. до я́струб. У небі – ні хмаринки, на полукіпках, покладених вздовж дороги, сиділи яструбці і зосереджено вичікували малих гризунів (В. Гжицький).
Словник української мови у 20 томах
яструбець —
-бця, ч. Зменш.-пестл. до яструб.
Великий тлумачний словник сучасної мови
яструбець —
ЯСТРУБЕ́ЦЬ, бця́, ч. Зменш.-пестл. до я́струб. У небі — ні хмаринки, на полукіпках, покладених вздовж дороги, сиділи яструбці і зосереджено вичікували малих гризунів (Гжицький, У світ.., 1960, 156).
Словник української мови в 11 томах