яструбець
ЯСТРУБЕ́ЦЬ, бця́, ч. Зменш.-пестл. до я́струб.
У небі — ні хмаринки, на полукіпках, покладених вздовж дороги, сиділи яструбці і зосереджено вичікували малих гризунів (Гжицький, У світ.., 1960, 156).
Словник української мови (СУМ-11)ЯСТРУБЕ́ЦЬ, бця́, ч. Зменш.-пестл. до я́струб.
У небі — ні хмаринки, на полукіпках, покладених вздовж дороги, сиділи яструбці і зосереджено вичікували малих гризунів (Гжицький, У світ.., 1960, 156).
Словник української мови (СУМ-11)