яструбиний
ЯСТРУБИ́НИЙ, а, е. Прикм. до я́струб;
// Такий, як у яструба, власт. яструбові.
На восковому обличчі хворобливо горіли очі та виступав великий яструбиний ніс (Збан., Між .. людьми, 1955, 73);
Денис впився в командира роти своїм упертим яструбиним поглядом (Гончар, III, 1959, 62);
Яструбиним зором дивиться мати на свого сина (Чаб., Балкан. весна, 1960, 189).
Словник української мови (СУМ-11)