яструбиний
ЯСТРУБИ́НИЙ, а, е.
Прикм. до я́струб;
// Такий, як у яструба, власт. яструбові.
На восковому обличчі хворобливо горіли очі та виступав великий яструбиний ніс (Ю. Збанацький);
Денис впився в командира роти своїм упертим яструбиним поглядом (О. Гончар);
Яструбиним зором дивиться мати на свого сина (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)