яструбок
ЯСТРУБО́К, бка́, ч.
1. Зменш.-пестл. до я́струб.
Іде [дід] в аптеку, і яструбок на плечі (О. Гончар).
2. перен., розм. Назва літака-винищувача, вживана в період Великої Вітчизняної війни.
Раптом з-за пагорба вирвався наш яструбок (О. Десняк);
Десь високо в прозорому небі шугав “яструбок”. У Надії ворухнулось серце: на такому літає Вася (Яків Баш).
Словник української мови (СУМ-20)