яструбок
ЯСТРУБО́К, бка́, ч.
1. Зменш.-пестл. до я́струб.
Іде [дід] в аптеку, і яструбок на плечі (Гончар, Бригантина, 1973, 149).
2. перен., розм. Назва літака-винищувача, вживана в період Великої Вітчизняної війни.
Раптом з-за пагорба вирвався наш яструбок (Десняк, Опов.., 1951, 94);
Десь високо в прозорому небі шугав «яструбок». У Надії ворухнулось серце: на такому літає Вася (Баш, Надія, 1960, 20).
Словник української мови (СУМ-11)