ятлик

Я́тлик, -ка

м. ум. отъ ятел.

Значення в інших словниках

1. ятлик — -а, ч., діал. Зменш.-пестл. до ятел.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ятлик — Я́ТЛИК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до я́тел. В гайку червоноголовий ятлик свистів уже зовсім по-весняному (О. Ільченко).  Словник української мови у 20 томах
3. ятлик — я́тлик іменник чоловічого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
4. ятлик — Я́ТЛИК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до я́тел. В гайку червоноголовий ятлик свистів уже зовсім по-весняному (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 61).  Словник української мови в 11 томах