ятлик

Я́тлик, -ка

м. ум. отъ ятел.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ятлик — -а, ч., діал. Зменш.-пестл. до ятел. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ятлик — Я́ТЛИК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до я́тел. В гайку червоноголовий ятлик свистів уже зовсім по-весняному (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  3. ятлик — я́тлик іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  4. ятлик — Я́ТЛИК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до я́тел. В гайку червоноголовий ятлик свистів уже зовсім по-весняному (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 61). Словник української мови в 11 томах