ятлик
я́тлик
іменник чоловічого роду, істота
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ятлик — -а, ч., діал. Зменш.-пестл. до ятел. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ятлик — Я́ТЛИК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до я́тел. В гайку червоноголовий ятлик свистів уже зовсім по-весняному (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
- ятлик — Я́ТЛИК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до я́тел. В гайку червоноголовий ятлик свистів уже зовсім по-весняному (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 61). Словник української мови в 11 томах
- ятлик — Я́тлик, -ка м. ум. отъ ятел. Словник української мови Грінченка