ятлик
Я́ТЛИК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до я́тел.
В гайку червоноголовий ятлик свистів уже зовсім по-весняному (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 61).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ятлик — -а, ч., діал. Зменш.-пестл. до ятел. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ятлик — Я́ТЛИК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до я́тел. В гайку червоноголовий ятлик свистів уже зовсім по-весняному (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
- ятлик — я́тлик іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- ятлик — Я́тлик, -ка м. ум. отъ ятел. Словник української мови Грінченка