єзуїтство

Єзуїтство, -ва

с. Езуиты, а также образъ дѣйствій, подобный езуитскому. К. ПС. 8. Волів лучче тихо попувати, ніж з ляхами бучно панувати, єзуїтству в ноги себе слати. К. МБ. X. 2. Та се ж гірше того єзуїтства проклятого. Морд. Пл. 124.

Значення в інших словниках

1. єзуїтство — єзуї́тство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. єзуїтство — -а, с. Лицемірство, підступність, зрадництво, застосування обману, інтриг, провокацій і т. ін. для досягнення своєї мети.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. єзуїтство — ЛИЦЕМІ́РСТВО (невідповідність слів, учинків справжнім переконанням, намірам, почуттям), ДВОЛИ́ЧНІСТЬ, ЛИЦЕМІ́РНІСТЬ, ЛУКА́ВІСТЬ, ЛУКА́ВСТВО, ДВОЄДУ́ШНІСТЬ, ФАЛЬШ, КРУТІ́ЙСТВО, НЕЩИ́РІСТЬ (приховування своїх справжніх думок, почуттів, намірів)...  Словник синонімів української мови
4. єзуїтство — Єзуї́тство, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. єзуїтство — ЄЗУЇ́ТСТВО, а, с. Лицемірство, підступність, зрадництво, застосування обману, інтриг, провокацій і т. ін. для досягнення своєї мети.  Словник української мови в 11 томах