єзуїтство
Єзуїтство, -ва
с. Езуиты, а также образъ дѣйствій, подобный езуитскому. К. ПС. 8. Волів лучче тихо попувати, ніж з ляхами бучно панувати, єзуїтству в ноги себе слати. К. МБ. X. 2. Та се ж гірше того єзуїтства проклятого. Морд. Пл. 124.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- єзуїтство — єзуї́тство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- єзуїтство — -а, с. Лицемірство, підступність, зрадництво, застосування обману, інтриг, провокацій і т. ін. для досягнення своєї мети. Великий тлумачний словник сучасної мови
- єзуїтство — ЛИЦЕМІ́РСТВО (невідповідність слів, учинків справжнім переконанням, намірам, почуттям), ДВОЛИ́ЧНІСТЬ, ЛИЦЕМІ́РНІСТЬ, ЛУКА́ВІСТЬ, ЛУКА́ВСТВО, ДВОЄДУ́ШНІСТЬ, ФАЛЬШ, КРУТІ́ЙСТВО, НЕЩИ́РІСТЬ (приховування своїх справжніх думок, почуттів, намірів)... Словник синонімів української мови
- єзуїтство — Єзуї́тство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- єзуїтство — ЄЗУЇ́ТСТВО, а, с. Лицемірство, підступність, зрадництво, застосування обману, інтриг, провокацій і т. ін. для досягнення своєї мети. Словник української мови в 11 томах