1. Словник української мови Грінченка

єзуїт

Єзуїт, -та

м. Езуитъ. Болить серце, як згадаєш: старих слав'ян діти впились кров'ю. А хто винен? Ксьондзи, єзуїти. Шевч. 175.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. єзуїт — єзуї́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. єзуїт — -а, ч. 1》 Член католицького чернечого ордену "Товариство Ісуса". 2》 перен. Про підступну, підлу, лицемірну людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. єзуїт — ЛИЦЕМІ́Р (лицемірна, нещира людина), ДВОРУ́ШНИК, ОБЛУ́ДНИК, КРУТІ́Й, ФАРИСЕ́Й книжн., ТАРТЮ́Ф книжн., ОБЛУ́ДА розм., ЛИЦЕДІ́Й заст.; КРИВОПРИСЯ́ЖНИК (той, хто фальшиво присягав), ЄЗУЇ́Т (про особливо підступну, підлу, лицемірну людину); АКТО́Р розм. Словник синонімів української мови
  4. єзуїт — Єзуї́т, -та; єзуї́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. єзуїт — ЄЗУЇ́Т, а, ч. 1. Член католицького чернечого ордену «Товариство Ісуса», що є найреакційнішою і найвойовничішою організацією католицької церкви. З’явившись для боротьби з протестантами у 1564... Словник української мови в 11 томах