1. Великий тлумачний словник сучасної мови

єзуїт

єзуї́т

-а, ч.

1》 Член католицького чернечого ордену "Товариство Ісуса".

2》 перен. Про підступну, підлу, лицемірну людину.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. єзуїт — єзуї́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. єзуїт — ЛИЦЕМІ́Р (лицемірна, нещира людина), ДВОРУ́ШНИК, ОБЛУ́ДНИК, КРУТІ́Й, ФАРИСЕ́Й книжн., ТАРТЮ́Ф книжн., ОБЛУ́ДА розм., ЛИЦЕДІ́Й заст.; КРИВОПРИСЯ́ЖНИК (той, хто фальшиво присягав), ЄЗУЇ́Т (про особливо підступну, підлу, лицемірну людину); АКТО́Р розм. Словник синонімів української мови
  3. єзуїт — Єзуї́т, -та; єзуї́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. єзуїт — ЄЗУЇ́Т, а, ч. 1. Член католицького чернечого ордену «Товариство Ісуса», що є найреакційнішою і найвойовничішою організацією католицької церкви. З’явившись для боротьби з протестантами у 1564... Словник української мови в 11 томах
  5. єзуїт — Єзуїт, -та м. Езуитъ. Болить серце, як згадаєш: старих слав'ян діти впились кров'ю. А хто винен? Ксьондзи, єзуїти. Шевч. 175. Словник української мови Грінченка