єзуїтство

ЛИЦЕМІ́РСТВО (невідповідність слів, учинків справжнім переконанням, намірам, почуттям), ДВОЛИ́ЧНІСТЬ, ЛИЦЕМІ́РНІСТЬ, ЛУКА́ВІСТЬ, ЛУКА́ВСТВО, ДВОЄДУ́ШНІСТЬ, ФАЛЬШ, КРУТІ́ЙСТВО, НЕЩИ́РІСТЬ (приховування своїх справжніх думок, почуттів, намірів); ЄЗУЇ́ТСТВО (підступність, застосування обману, інтриг, провокацій і т. ін. для досягнення своєї мети); ПІДСТУ́ПНІСТЬ (намагання показною доброзичливістю прикрити злий намір); КОМЕ́ДІЯ, КУМЕ́ДІЯ розм., КОМЕДІА́НТСТВО заст. ірон. (удавання з себе когось з певною метою). Оця внутрішня настроєність на лицемірство, примирення з лицемірством, своїм та інших, оця дволичність — одне обличчя на свята і зовсім інше для постійного вжитку — щиро вражали Інну (В. Дрозд); Сподобалась чортяча мова хлопцю, Не відав він про чортову лукавість (А. Кримський); Він (Янка Купала) рицар був високої мети, Він ворог був лукавства й облуди (М. Рильський); — Я всіх ненавидів тоді — одних за лицемірство і двоєдушність, інших за безтурботність (П. Колесник); З першого слова якимсь незбагненним чуттям розгадувала вона фальш у людині й одразу насторожувалася (В. Козаченко); Завжди такий непримиренний до брехні і крутійства, він сам тепер викручується брехнею, наче хлопчак (Ірина Вільде); Та й спробуй лиш сказати їй неправду! У неї такі спостережливі, кмітливі оченята, так вона пантрує ними за маминим обличчям — враз запідозрить, відчує нещирість (І. Рябокляч); Навіть тоді, коли її ображали безпідставно, вона не домагалась викриття підступності противника і воліла примиритися, аби було тихо (А. Хижняк); Пан тільки витріщив очі на ту комедію і не знав, чи ті люди жартували, чи зовсім подуріли (І. Нечуй-Левицький); Хлопець бачив, що дєдя грає кумедію, і мовчав (Г. Хоткевич); Не докоряй мені комедіантством! Не докоряй тим, що я грала ролю перед тобою!.. (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. єзуїтство — єзуї́тство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. єзуїтство — -а, с. Лицемірство, підступність, зрадництво, застосування обману, інтриг, провокацій і т. ін. для досягнення своєї мети. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. єзуїтство — Єзуї́тство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. єзуїтство — ЄЗУЇ́ТСТВО, а, с. Лицемірство, підступність, зрадництво, застосування обману, інтриг, провокацій і т. ін. для досягнення своєї мети. Словник української мови в 11 томах
  5. єзуїтство — Єзуїтство, -ва с. Езуиты, а также образъ дѣйствій, подобный езуитскому. К. ПС. 8. Волів лучче тихо попувати, ніж з ляхами бучно панувати, єзуїтству в ноги себе слати. К. МБ. X. 2. Та се ж гірше того єзуїтства проклятого. Морд. Пл. 124. Словник української мови Грінченка