ід

Ід

пред. Къ. Ївга заробила в мене грошенят на байбарак ід Великодню. Г. Барв. 251.

Значення в інших словниках

1. ід — ІД, прийм. з дав. в., діал. До. Далі завернув [господар] ід плотові (Іван Франко, II, 1950, 17).  Словник української мови в 11 томах