Словник української мови Грінченка

ійон

Ійо́н

меж. Вишь, вишь ты. Котл. Ен. Слов. Ійон, ійон же, вража мати! але Еней наш зледащів. Котл. Ен. І. 27.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. ійон — ійо́н вигук незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
  2. ійон — виг., діал. 1》 Уживається, щоб звернути чиюсь увагу на кого-, що-небудь: дивись. 2》 Уживається, щоб виразити здивування, обурення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ійон — ДИВИ́СЬ (ДИВИ́) (уживається як вигук, щоб звернути увагу на когосьщось), ГЛЯНЬ, КЕ розм., АДИ́ (АДІ́Т) (АДІ́ТЬ) діал., ІЙО́Н діал. (Фаон:) Ти втомлена. Дивись, — бліда (Леся Українка); — Дивіться: вересень, а овес ще майже зелений (О.  Словник синонімів української мови
  4. ійон — ІЙОН, виг., діал. 1. Уживається, щоб звернути чиюсь увагу на кого-, що-небудь; дивись. — Чим пред тобою, милий тату, Син заслужив таку мій плату? Ійон, мов в свинки грають їм (Іван Котляревський, I, 1952, 69).  Словник української мови в 11 томах