ійон

ІЙОН, виг., діал.

1. Уживається, щоб звернути чиюсь увагу на кого-, що-небудь; дивись.

— Чим пред тобою, милий тату, Син заслужив таку мій плату? Ійон, мов в свинки грають їм (Іван Котляревський, I, 1952, 69).

2. Уживається, щоб виразити здивування, обурення.

— Ійон, ійон же, вража мати! Але Еней наш зледащів (Іван Котляревський, I, 1952, 79).

Значення в інших словниках

1. ійон — ійо́н вигук незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. ійон — виг., діал. 1》 Уживається, щоб звернути чиюсь увагу на кого-, що-небудь: дивись. 2》 Уживається, щоб виразити здивування, обурення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ійон — ДИВИ́СЬ (ДИВИ́) (уживається як вигук, щоб звернути увагу на когосьщось), ГЛЯНЬ, КЕ розм., АДИ́ (АДІ́Т) (АДІ́ТЬ) діал., ІЙО́Н діал. (Фаон:) Ти втомлена. Дивись, — бліда (Леся Українка); — Дивіться: вересень, а овес ще майже зелений (О.  Словник синонімів української мови
4. ійон — Ійо́н меж. Вишь, вишь ты. Котл. Ен. Слов. Ійон, ійон же, вража мати! але Еней наш зледащів. Котл. Ен. І. 27.  Словник української мови Грінченка