істечко

І́сте, -того

с.

1) = іста. Кв.

2) Стволъ дерева? ум. істечко. Ой жаль мені тії тополі, що на чистому полі. Де я буваю, де я літаю, на тополі спочиваю. А тепер істечко і гілечко забрато, нігде сісти й одпочити. н. п.